Бесплатные объявления всей России


Нiч яка мiсячна (293) треков, страница #1

1–10    11–20    21–30    31–40    41–50    51–60   

  • 03:29
    Нiч яка мiсячнаАлексей Горбунов и "Грусть пилота"
      
    Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная!
    Видно, хоч голки збирай.
    Вийди, коханая, працею зморена,
    Хоч на хвилиночку в гай.
    
    Нибо глубоко засияно  зорями, —
    Що то за божа краса!
    Перлами ясними ген пiд тополями
    Грає краплиста роса.
    
    Ти не лякайся, що нiженьки босiї
    Вмочиш в холодну росу:
    Я ж тебе, серденько, аж до хатыночки
    Сам на руках виднесу.
    
    Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
    Тепло — нi вiтру, нi хмар…
    Я пригорну тебе до свого серденька,
    А воно палке, мов жар.
    
    (Сядемо вкупочцi тут пiд калиною —
    I над панами я пан!
    Глянь, моя рибонько, — срiбною хвилею
    Стелеться полем туман.
    
    Гай чарiвний, нiби променем всипаний,
    Чи загадався, чи спить:
    Он на стрункiй та високiй осичинi
    Листя пестливо тремтить.
    
    Ти не лякайся, що можуть пiдслухати
    Тиху розмову твою:
    Нiчка поклала всiх, соном окутала, —
    Анi шелесне в гаю.
    
    Сплять вороги твої, знудженi працею, —
    Нас не сполоха їх смiх.
    Чи ж нам, окраденим долею нашею,
    Й хвиля кохання — за грiх?) 
    
    Ночь нынче ясная (Нiч яка мiсячна...)
    
    Ночь нынче ясная, в небе ни тученьки,
    Светится месяца лик -
    Выйди ж,любимая, работой измучена,
    В рощу хотя бы на миг!
    
    Небо с востока зарей занимается -
    Боже, какая краса!
    Будто жемчужины, переливается
    Под тополями роса.
    
    Но не придется тебе, моя милая,
    Ножкой ступить в ту росу:
    Я ж тебя,сердечко моё, прям до хатоньки
    Сам на руках отнесу.
    
    Ночью не бойся замерзнуть, лебёдушка,
    Нету ни ветра, ни туч:
    Сердцем согрею тебя я, как солнышком,
    Жар его так же могуч.
    
    (Сядем вдвоем под калиной речистою -
    И над панами я пан!
    Глянь, моя рыбка, - волной серебристою
    Стелется полем туман.
    
    Роща, как в сказке, такая красивая,
    Думает думу иль спит,
    Лишь ветерок чуть играет осиною,
    Томно листвой шелестит.
    
    Ты не пугайся, что кто-то подслушает
    Тихий твой шепот со мной:
    Ночь убаюкала всех, сном окутала,
    Роща полна тишиной.
    
    Спят все враги твои, сплетницы-гадины,
    И не спугнет нас их смех.
    Разве ж нам, долею нашей обкраденным,
    Счастья минутка - за грех?).
  • 01:50
    Нiч яка мiсячна (моя любимая!)песня из кинофильма "В бой идут одни старики"
    
    				
  • 03:16
    Нiч яка мiсячнаУкраинские Народные песни (песня из кинофильма "В бой идут одни старики")
    
    				
  • 03:27
    Нiч яка мiсячнаУкраинские народные песни
    Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная!
    Видно, хоч голки збирай.
    Вийди, коханая, працею зморена,
    Хоч на хвилиноньку в гай.
    
    Ти не лякайся, що босиi нiженьки
    Змочиш в холодну росу:
    Я тебе, милая, аж до хатиноньки
    Сам на руках вiднесу.
    
    Ти ж не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
    Тепло - нi вiтру, нi хмар:
    Я пригорну тебе до свого серденька,
    А воно палке, мов жар.
    
    Гай чарiвний, нiби променем всипаний,
    Чи загадався, чи спить:
    Вiн на стрункiй та високiй осичинi
    Листя пестливо тремтить.
    
    Небо глибоке, засiяно зорями, -
    Що то за божа краса!
    Перлами ясними по пiд тополями
    Грає краплиста роса.
    
    Нiч яка мiсячна, ясная, зоряна!
    Видно, хоч голки збирай.
    Вийди, коханая, працею зморена,
    Хоч на хвилиноньку в гай.
  • 03:17
    Нiч яка мiсячнаДмитрий Гнатюк
    Нiч яка мiсячна зоряна ясная
    Видно хоч голки збирай
    Вийди коханая працею зморена
    Хоч на хвилиночку в гай
    Вийди коханая працею зморена
    Хоч на хвилиночку в гай
    Сядем укупочцi тут пiд калиною
    I над панами я пан
    Глянь моя рибонько срiбною хвилею
    Стелеться в полi туман
    Небо глибоке засiяне зорями
    Що то за божа краса
    Зiрки он миготять попiд тополями
    Так одбиваэ роса
    Зiрки он миготять попiд тополями
    Так одбиваe роса
    Ти не лякайся що змерзнеш лебедонько
    Тепло нi ветру нi хмар
    Я тебе пригорну до свого серденька
    А воно палке як жар
    Я тебе пригорну до свого серденька
    А воно палке як жар 
  • 01:50
    Нiч яка мiсячнаПесни военных лет( из к/ф
    Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная!
    Видно, хоч голки збирай.
    Вийди, коханая, працею зморена,
    Хоч на хвилиночку в гай.
    
    Сядемо вкупочцi тут пiд калиною -
    I над панами я пан!
    Глянь, моя рибонько, - срiбною хвилею
    Стелеться полем туман.
    
    Ти не лякайся, що нiженьки босi
    Вмочиш в холодну росу:
    Я тебе, вiрная, аж до хатиноньки
    Сам на руках однесу.
    
    Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
    Тепло - нi вiтру, нi хмар:
    Я пригорну тебе до свого серденька,
    А воно палке, як жар.
  • 02:38
    Нiч яка мiсячнаОлег Погудин
    Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
    Видно, хоч голки збирай.
    Вийди, коханая, працею зморена,
    Хоч на хвилиночку в гай!
    
    Сядем укупочці тут під калиною,
    І над панами я пан!
    Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею
    Стелиться в полі туман.
    
    Став чарівний, ніби променем всипаний,
    Чи загадався, чи спить?
    Ген на стрункій та високій осичині
    Листя пестливо тремтить.
    
    Ти не лякайся, що ніженьки босії
    Вмочиш в холодну росу,
    Я ж тебе, милая, аж до хатиноньки
    Сам на руках однесу.
    
    Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
    Тепло – ні вітру, ні хмар,
    Я пригорну тебе до свого серденька,
    А воно палке, мов жар.
  • 03:27
    Нiч яка мiсячна (из фильма "В бой идут одни старики")Евгений Дятлов
    Один из "народных" вариантов исполнения:
    
    Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная,
    Видно, хоч голки збирай.
    Вийди, коханая, працею зморена,
    Хоч на хвилиночку в гай.
    
    Сядемо вкупочцi тут пiд калиною —
    I над панами я пан!
    Глянь, моя рибонько: срiбною хвилею
    Стелеться в полі туман.
    
    Гай чарiвний, нiби променем всипаний,
    Чи загадався, чи спить?
    Ген на стрункiй та високiй осичинi
    Листя пестливо тремтить.
    
    Небо незмiряне, всипане зорями, —
    Що то за божа краса!
    Перлами ясними ген пiд тополями
    Грає краплиста роса.
    
    Ти не лякайся, що нiженьки босiї
    Вмочиш в холодну росу:
    Я ж тебе, рідная, аж до хатиноньки
    Сам на руках однесу.
    
    Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
    Тепло — нi вiтру, нi хмар.
    Я пригорну тебе до свого серденька,
    А воно ж палке, як жар.
    ----
    
    Песня разбойников из повести "Муромские леса" / Александр Вельтман (1831):
    
    Что отуманилась, зоренька ясная,
    Пала на землю росой?
    Что ты задумалась, девушка красная,
    Очи блеснули слезой?
    Жаль мне покинуть тебя, черноокую!
    Певень ударил крылом,
    Крикнул!.. Уж полночь!.. Дай чару глубокую,
    Вспень поскорее вином!
    
    Время!.. Веди мне коня ты любимого,
    Крепче держи под уздцы!
    Едут с товарами в путь из Касимова
    Муромским лесом купцы!
    Есть для тебя у них кофточка шитая,
    Шубка на лисьем меху!
    Будешь ходить ты вся златом облитая,
    Спать на лебяжьем пуху!
    
    Много за душу свою одинокую,
    Много нарядов куплю!
    Я ль виноват, что тебя, черноокую,
    Больше, чем душу, люблю!
    ------
    
    Виклик М. Старицкий (1870):
    
    Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна:
    Ясно, хоч голки збирай…
    Вийди, коханая, працею зморена,
    Хоч на хвилиночку в гай!
    
    Сядем укупі ми тут під калиною —
    І над панами я пан…
    Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
    Стелеться полем туман;
    
    Гай чарівний, ніби променем всипаний,
    Чи загадався, чи спить?
    Он на стрункій та високій осичині
    Листя пестливо тремтить;
    
    Небо незміряне всипано зорями —
    Що то за Божа краса!
    Перлами-зорями теж під тополями
    Грає перлиста роса.
    
    Ти не лякайся-но, що свої ніженьки
    Вмочиш в холодну росу:
    Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
    Сам на руках однесу.
    
    Ти не лякайсь, а що змерзнеш, лебедонько:
    Тепло — ні вітру, ні хмар…
    Я пригорну тебе до свого серденька,
    Й займеться зразу, мов жар;
    
    Ти не лякайсь, аби тут та підслухали
    Тиху розмову твою:
    Нічка поклала всіх, соном окутала —
    Ані шелесне в гаю!
    
    Сплять вороги твої, знуджені працею,
    Нас не сполоха їх сміх…
    Чи ж нам, окривдженим долею клятою,
    Й хвиля кохання — за гріх?
    
  • 02:37
    Нiч яка мiсячнаТая Повалий
    Переработанный текст стихотворения Михаила Старицкого "Виклик" (1870 г.)
    
    Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная!
    Видно, хоч голки збирай.
    Вийди, коханая, працею зморена,
    Хоч на хвилиночку в гай.
    
    Сядемо вкупочцi тут пiд калиною -
    I над панами я пан!
    Глянь, моя рибонько, - срiбною хвилею
    Стелеться полем туман.
    
    Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
    Тепло - нi вiтру, нi хмар:
    Я пригорну тебе до свого серденька,
    А воно палке, як жар.
    
    Ти не лякайся, що нiженьки босi
    Вмочиш в холодну росу:
    Я тебе, вiрная, аж до хатиноньки
    Сам на руках однесу.
    
    Перевод:
    
    Ночь нынче ясная, в небе ни тученьки,
    Светится месяца лик -
    Выйди ж, родная, работой измучена,
    В рощу хотя бы на миг!
    
    Сядем вдвоем под калиной речистою -
    И над панами я пан!
    Глянь, моя рыбка, - волной серебристою
    Стелется полем туман.
    
    Ночью не бойся замерзнуть, лебедушка,
    Нету ни ветра, ни туч:
    Сердцем согрею тебя я, как солнышком,
    Жар его так же могуч.
    
    Но не придется тебе, моя ластонька,
    Ножкой ступить в ту росу:
    Я тебя, милая, прямо до хатоньки
    Сам на руках донесу.
    
  • 03:12
    Нiч яка мiсячнаВасилий Герелло
    Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная! 
    Видно, хоч голки збирай. 
    Вийди, коханая, працею зморена, 
    Хоч на хвилиночку в гай. 
    
    Сядемо вкупочцi тут пiд калиною - 
    I над панами я пан! 
    Глянь, моя рибонько, - срiбною хвилею 
    Стелеться полем туман. 
    
    Ти не лякайся, що босiе нiженьки
    Вмочиш в холодну росу: 
    Я ж тебе, вiрная, аж до хатиноньки 
    Сам на руках однесу. 
    
    Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько, 
    Тепло - нi вiтру, нi хмар: 
    Я пригорну тебе до свого серденька, 
    А воно палке, як жар. 


1–10    11–20    21–30    31–40    41–50    51–60   


У нас нашли



00:00